Проект "Кінескоп Тимченка"* створено заради підтримки української кіноіндустрії, яка нині активно розвивається. На сторінках нашого ресурсу представлені виключно українські фільми, біографії діячів цієї галузі та новини зі світу кіно.
Наша мета – стати найбільшою базою даних української кіносфери.
Одним з основних напрямків своєї діяльності ми бачимо оцінювання та ранжування фільмів, розміщення рецензій та відгуків. Тим самим ми хочемо допомогти глядачам легко орієнтуватися в нашому кінематографі, розуміти місце тієї або ж іншої стрічки в рейтингу усіх фільмів, знати рейтинг популярності наших кінозірок.
Кінескоп Тимченка - індекс українського кіно
З питань розміщення інформації або ж реклами – пишіть на Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
* Маловідомий факт: Українець винайшов кіно раніше, ніж брати Люм’єри
Увесь світ знає, що брати Люм’єри – винахідники кінематографа. Їхніх заслуг ми не будемо применшувати, втім українці повинні знати ще одне ім’я — Йосип Тимченко, першовідкривач кіно, який зробив це раніше від відомих французів.
В Одесі, у готелі “Франція” в листопаді 1893 року, на розі вулиць Дерибасівської та Колодязного провулку відбувається безпрецедентна подія. Виходець із Харківщини проводить публічну демонстрацію двох фільмів, знятих кінескопом на іподромі: “Вершник” та “Метальник списа”.
У ті часи навіть самого слова “кіно” не існувало, тож місцева газета “Одеський листок” захоплено писала про відкриття художньої виставки “живих фотографій”, які приводить у дію електрична машина. Цією машиною якраз і був перший кінескоп, або ж “кінетоскоп”, як його називав сам Тимченко.
Це сталося за 2 роки до появи кінематографа в Західній Європі, коли наприкінці 1895 року французи Луї та Опост Люм’єри в паризькому “Гран-кафе” влаштували для парижан кіносеанс із 5 короткометражок. І на три місяці раніше презентації кінетоскопа Едісона у Нью-Йорку.
Перших глядачів дивувало дві речі. Перша, наскільки геніально простим був пристрій, а друге, що Тимченко не мав жодної спеціальної освіти. Син селянина кріпака навчався лише в механічних майстернях Харківського університету.
На жаль, історія з кінескопом так нічим і не закінчилася. Винахіднику подякували, втім апарат не запатентували. Зараз він і досі зберігається в комірках Політехнічного музею у москві
